Один з автомобілів “нової китайської ери” сьогодні буде нашим гостем: в руках журналістів AUTO.RIA - субкомпактний кросовер BAIC X3. Під його капотом — чотирициліндровий атмосферний бензиновий двигун об’ємом 1,5 л, який видає не надто високу потужність (116 к.с) і працює в парі з 4-ступеневою автоматичною КПП. Привод - передній.
Китайський Х3 коштує по курсу на момент виходу матеріалу 647 000 грн і є одним з найдоступніших кросоверів на ринку України. За цю суму ви отримуєте чимало обладнання, типового для вищих класів: панорамний дах, комбінований шкірою салон, 17-дюймові легкосплавні колеса, круїз-контроль, кондиціонер, повний електропакет, передній підлокітник, пакет безпеки, камеру заднього огляду, задні датчики паркування, 8” екран мультимедіа і повністю світлодіодну оптику… Перелік непоганий, та не обійшлось і без дивних рішень, про які мова піде далі.
Схожі риси? Як без них!
Дизайн кросовера видався доволі стриманим, особливо в простенькому білому кольорі кузова. Тут відсутні ризиковані рішення з виштамповкою на боковинах, агресія передньої частини чи космічні рішення, що нині стали модними. А може воно й на краще? Та все ж дизайн людям “зайшов” — на парковках і світлофорах кросовер активно оглядали, хоч питань майже не задавали. А під час фотозйомки, коли чистенький кузов вигравав на сонці, а я з камерою відходив подалі, деякі перехожі притулялися до вікон: що ж там у салоні?
Їх не бентежила навіть наявність двох спалахів на височенних фотостійках трохи осторонь, тож я зрозумів: якщо людей цікавить інтер’єр — значить і дизайн оцінений принаймні задовільно. Китайці взагалі останнім часом більше уваги приділяють зовнішності автомобілів, однак, озираючи Х3 з усіх боків, можна помітити знайомі риси від “Тойоти” і “Мітсубісі” - особливо на задній частині автомобіля. А от передня частина унікальна, — точніше сказати, унікально-китайська: дизайн “передка” перегукується з багатьма іншими моделями з Піднебесної.
Тут не завадить нагадати, що BAIC входить до п’ятірки найбільших виробників легкових автомобілів в Китаї, опікуючись, окрім того, випуском військової техніки, позашляховиків, автобусів, сільськогосподарського реманенту. А завдяки спільним підприємствам BAIC виготовляє автомобілі Hyundai та Mercedes-Benz для продажу на китайському ринку. Тож не дивуйтесь, якщо у вас виникне враження, що ви знайшли на Х3 віддалено знайомі рішення від “Мерседеса”, — так, є тут і такі.
Інтер’єр яскравий, та не без зауважень
Ошатним, щедро обладнаним салоном автомобілі з КНР нікого вже не дивують, а ергономічними промахами — трапляється. Щоправда, тут їх знайти не так і просто, однак протягом тест-драйву Х3 все ж отримав порцію справедливої критики. Та почнемо все ж з гарних вражень: мій особистий фаворит серед рішень, що привертають увагу, — блок управління кліматом в салоні. На нього, напевно, і задивлялися люди крізь скло.
Його виконали у вигляді трьох величезних глянцевих клавіш, кожен кут якої відповідає за окрему функцію, і підкреслили функціональними хромованими пелюстками з підсвіткою. Рішення нове, вдале і підкріплене чудово промальованою графікою екрана, адже кожне натискання викликає відповідне меню, на якому видно, наприклад, розподіл потоків повітря. Дуже нагадує новітні “Мерседеси”...
Швидкодія у меню бездоганна і працює складна система інтуїтивно. Іншими частинами меню користуєшся значно менше, а для синхронізації зі смартфоном потрібен окремий софт, як на більшості автомобілів з Китаю. Тож керування бортовими функціями полягає у роботі з кліматом, а за музику відповідають дрібні клавіші на кермі, які дисонують з розміром площі клавіш клімату.
Прилади на щитку простецькі, хоч і читаються швидко й легко. Можу передбачити, що майбутні власники звернуть на це увагу. Користування бортовим комп’ютером — ще одна незручна задача, адже відбувається як колись: натисканням кнопки на панелі приладів, для чого доводиться просовувати руку крізь кермо. Незручно, а на ходу і поготів небезпечно! Хоча зручність зчитування інформації та, повторюсь, загальна швидкодія бортової електроніки просто зразкова.
Та це все, однак, другорядні функції салону, хоч і надають йому святковості, в основному коштом акуратності виконання і новизни рішення з оформленням блоку клімату. У водійського крісла достатній рівень поздовжнього регулювання, та й за висотою можна підібрати свій оптимум без проблем, а от свої довгі руки тягнути до керма мені було складно — вильоту тут явно не вистачає. Через це в дальній дорозі доводиться триматись за нижню частину керма.
Оглядовість чудова завдяки висоті посадки та великим дзеркалам, які, однак, не мають функції автозатемнення. До цього можна з часом приноровитися, а от відсутність функції підігріву сидінь змусить власників встановлювати його самостійно. Центральний підлокітник широкий, а бокс під ним місткий, має внутрішню поличку, а от підстаканник лише один і має несиметричну форму. До речі, швидкі функції меню продубльовані ще й на центральній панелі між кліматом і екраном мультимедіа.
Клавіші — сенсорні, та через те, що усі керуючі блоки мають свій відклик, я до нього так і не звик. Комбінований шкірою салон не зіпсували, а вставками лиш підкреслили, що сидіння мають гарну бокову підтримку. Насправді ж вони не мають регулювання поясничного підпору, який, на диво, відформований “з коробки” вдало, як і самі передні крісла. Місця тут вистачає, голові не заважає панорамний дах, а коліна не б'ються об твердий пластик. По боках центрального тунелю розміщені дві пласких ніші для дріб’язку.
Зручно розмістившись за кермом кросовера В-класу, не маєш великих надій на комфорт задніх пасажирів. Перевіряю, сівши сам за собою, і виявляю запас для колін майже в долоню: ну нічого собі! Заднім пасажирам не завадили б гачки для одягу, але їх тут немає, як і центрального підлокітника чи кишень у спинках передніх крісел. Проте, звісно, простір — наше все. А з вигод маємо місткі кишені у дверях, порт USB та кишеньку для сміття.
Центральний тунель досить низький і не заважає пересуванню по дивану. При всьому цьому виробник вирішив не встановлювати спинки заднього ряду досить вертикально і це додає бал до комфорту. А от з багажником доведеться погратися. Він тут середніх розмірів, і хоч не має увігнутих всередину арок над елементами підвіски, навіть з моїм зростом користуватися ним було складно. Річ у тім, що отвір тут доволі вузький і довгі речі доводиться класти, ніби в комірку, а складання заднього ряду утворює високу сходинку.
Та про більше в автомобілі з таким просторим салоном і загальною довжиною лише у 4325 мм годі й мріяти. А над номерною табличкою на задніх дверцятах — камера заднього огляду, на яку варто рівнятися багатьом виробникам. Кут огляду в неї не надто великий, але цілком достатній, а картинка чітка і контрастна навіть вночі.
Розраховуйте можливості
Підстави продовжувати сипати компліментами на адресу підходу до салону й зовнішності не зникають і під час керування ВАІС Х3: якщо одразу прийняти те, що під капотом знаходиться атмосферний двигун потужністю лише 116 к.с., то все виглядає доволі гармонічно. 1,5-літровий двигун старається з усіх сил і в межах міста особливих нарікань не викликає. Мотор швидко відгукується на педаль газу: вона налаштована м’яко і водночас не примушує гепати по ній, коли необхідно швидко прискоритись.
Тож світлофорні старти даються йому без надмірних зусиль. Але не світлофорні перегони: коли мова заходить про швидкість, вищу за міську, чи необхідність тривалих обгонів, розраховувати на запас тяги не варто. Слід завчасно планувати обгін, точно відчуваючи весь маневр. Тут вже доведеться витиснути все можливе і розкрутити двигун “у дзвін”, особливо з повним салоном.
Добре, що 4-діапазонний “автомат” Aisin метикує без пауз, перемикається непомітно, а при помірному темпі швидко підіймає передачу, щоб не наповнювати салон зайвими звуками. Вони, до слова, не турбують пасажирів рівно доти, поки не почнеш витискати з двигуна всі соки. Аеродинамічні шуми починають допікати вже на межі дозволених правилами трасових швидкостей, тому уїдливих коментарів можна уникнути. А от спортивний режим в КПП, як на мене, зайвий, адже при розгонах водій і без того не соромиться тиснути гашетку.
Двигун справляє враження чистого на руку: він одразу демонструє свої можливості, вміє працювати спокійно і не турбувати пасажирів, а якщо його сприймати таким як він є, — ще й збереже бюджет. В мене все так і вийшло: середнє споживання пального склало 6,9 л/100 км — це рівно стільки, як заявляє виробник, а з огляду на майже постійне завантаження салону, це взагалі відмінний результат. До речі, я мав особисту бесіду з власником аналогічного автомобіля з “механікою” — і в нього трасою витратомір нечасто підіймається до позначки в 5,0 л/100 км. До того ж марки "А-92". Отакої!
Будьте уважні до стану покриття
Ходова частина і налаштування керма чітко відповідають характеру двигуна автомобіля. Кермо помірно важке, з ростом швидкості наливається приємним зусиллям, автомобіль тримає пряму, а водій почувається впевнено і навіть розслаблено, адже жодних корекцій траєкторії робити не доводиться. Можливо, на це впливають максимально великі для нашого ринку 17-дюймові колеса, та факт лишається фактом: керуєш із задоволенням.
Все проходить спокійно до тих пір, поки колеса не починають хапати нерівності. Ділянки з розбитим асфальтом дещо напружують водія, але з часом стає зрозуміло, що “пробити” підвіску не так-то й просто. І хоч це вже межа комфорту, Х3 з задачею справляється добре. На малих швидкостях йому взагалі байдуже до того, що робиться під колесами. І, нагадаю, водій чітко розуміє процес керування і якість покриття.
Єдине, до чого в мене залишилося серйозне зауваження, — характер роботи задньої підвіски. По відчуттях вона працює значно м'якше ніж передня, і це викликає відчутний дисонанс. Проблеми починаються при швидкому маневруванні, близькому до роботи кермом на перекладці. Ну, добре, це вже приклад не надто притаманної водіям таких авто манер, однак хвилястий асфальт — річ для нас цілком буденна, і якщо “на гребінці” перебрати зі швидкістю — задня частина автомобіля починає неприємно розгойдуватися.
Добре, що вгамувати все це нескладно педаллю гальма, але в затяжних поворотах на путівці починаєш підсвідомо скидати швидкість. При цьому передня частина кросовера завжди залишається спокійною і, головне, контрольованою. Щоб бути правильно зрозумілим, зазначу: підвіска навіть за таких умов навіть не натякає на розхлябаність, а автомобіль сприймається дуже зібраним — гарно керується, причому ледь не на всіх типах покриття, демонструє невисокі крени кузова і впевнено стоїть на дузі. Але гойдає!
Якщо ж під колеса не потраплять “хвилі”, то ВАІС Х3 поводитиметься контрольовано і неймовірно слухняно. Енергоємності вистачає майже всюди — так-так, майже… Тож підсумую: захопившись виписуванням віражів, варто бути уважним до якості покриття. І не забувати, що коливання потрібно гасити одразу ж, за перших ознак, — добре, що гальмівна система має цілком прогнозовані налаштування.
У підсумку
Насамкінець — знову про щедре обладнання: слід зазначити, що всі комплектації оснащено світлодіодними фарами, які працюють просто на відмінно. І хоч тут відсутні автомати світла і дощу (трохи дивна, копійчана економія), головним лишається якість того, над чим попрацювали. Схоже, досвід співпраці з “Мерседесом” китайці не змарнували: це вимальовується як у рішеннях інтер’єру, так і в загальному підході до якості виконання автомобіля.
Отже, ВАІС Х3 - історія не про динаміку і вау-ефект, хоча для автомобіля доступний і потужний турбоагрегат (шкода, що не для нас). До того ж у модельній лінійці виробника модель Х3 має початкове місце. Далі за рангом ідуть Х55 та Х7, назва яких неодмінно (і, будьмо чесні, не надто доречно) нагадуватиме про баварські автомобілі. Хай там як, старші версії справляють значно солідніше враження: поки повіримо анонсам, а переконаємось на власному досвіді вже як імпортер привезе їх до салонів. Втім, вже зрозуміло, що вартість “старших” буде не такою приємною, а “китайський преміум сегмент” українці ще купують доволі неохоче.
Інша річ, Х3 - коштує притомних грошей, і хоч у його комплектації можна знайти дріб’язкові прогалини, ходові якості задовольнять більшість не надто вибагливих клієнтів, які розуміють природу балансу між ціною і якістю. А те що він виглядає стримано… Так усім відомо, що скромність часом прикрашає.
| BAIC X3 2022 |  |
| Двигатель | |
| Тип бензиновий, 4-ціліндровий | |
| Рабочий объем, см3 1499 | |
| Макс. мощность 116 к.с. при 5600 об/хв | |
| Макс. крутящий момент 148 Нм при 3800-4800 об/хв | |
| Трансмиссия | |
| Привод передній | |
| КПП 4-ступенева, автоматична | |
| Ходовая часть | |
| Подвеска передняя/задняя незалежна, Макферсон / торсіонна балка | |
| Тормоза передние/задние дискові вентильовані / дискові | |
| Размерность шин 215/50 R17 | |
| Габариты | |
| Длина/ширина/высота, мм 4325 / 1830 / 1640 | |
| Колесная база, мм 2570 | |
| Дорожный просвет, мм 180 | |
| Количество мест 5 | |
| Объём багажника, л 400 | |
| Грузоподъемность, кг 425 | |
| Емкость топливного бака, л 46 | |
| Снаряженная масса, кг 1270 | |
| Динамика | |
| Максимальная скорость, км/ч 160 | |
| Разгон 0-100 км/ч 12,0 с | |
| Расход топлива, л/100 км 8,8 / 6,0 / 6,8 |
Прокомментируйте первым