У 1962-му році Citroen DS навіть врятував життя французькому президенту Шарлю де Голю, зумівши вирватись з-під обстрілу заколотників попри велику кількість пострілів і пробиті шини. Втім, то вже історія, а чи зможуть сучасні автомобілі DS вразити покупця так, як було колись? Журналіст AUTO.RIA шукав відповідей під час випробування преміального автомобіля з Франції — седана DS 9 з 1,6-літровим “турбо” на чотири циліндри потужністю 215 к.с. та 8-ступеневою АКПП у багатій комплектації Opera.
Комплектація на високому рівні суперників
Якщо вже була згадана преміальна складова седана, то з неї й почнемо. Власне, стовідсотковою новинкою DS 9 назвати не можна, адже презентація моделі відбулась ще у 2020-му році, однак ситуація в Україні не дозволила презентувати автомобіль вчасно. Втім, шкодувати причин немає, натомість потішитись новинкою тепер можемо і ми, журналісти, і майбутні власники автомобіля.
Люди, які всерйоз обмірковують придбання розкішного седана класу “Е”, мають два вагомих для розгляду аргументи. Перший — те, що вибір автомобілів з таким типом кузова у нас не надто широкий: з огляду на глибину гаманця доведеться обирати між Toyota Camry, Lexus ES, Audi А4 та A6, Mercedes-Benz С- або E-Класу тощо. Згадані гравці — калачики терті, мають свою стабільну аудиторію прихильників. Хоч і коштують (ну, за виключенням Camry) значно більше…
Але тут є одне “але”, загорнуте у типовість вибору. Ця складова у DS 9 в силу його новизни просто відсутня, тому виділитися на дорозі, похизуватися перед друзями та проводити час у дуже гарному автомобілі — мінімальний набір вигод, включених у вартість DS 9. Далі ми ще поговоримо про ціноутворення, тож обіцяємо — ви точно здивуєтесь.
Адже “наша” комплектація передбачає наявність адаптивного круїз-контролю, моніторингу “сліпих зон”, адаптивного дальнього світла, камери кругового огляду, вентиляції й підігрів усіх сидінь, масажу передніх крісел, асистента нічного бачення, преміальної HiFi системи Focal Electra на 13 динаміків з сабвуфером, 19-дюймових легкосплавних коліс, оздоблення салону преміальною шкірою Nappa та багато іншого.
Увага до деталей робить свою справу
У нас в країні автомобілісти схвально ставляться до великих седанів, та от проблема — усі перелічені вище сучасні конкуренти “де-еса” мають хоч і акуратний, але вже надто стриманий зовнішній вигляд, що зовсім не сприяє коханню з першого погляду. Інша річ — DS 9, який кожною своєю деталлю вирізняться, є унікальним і неповторним. Адже, як відомо, диявол приховується в деталях, які, напевно, і примушують людей навколо звертати на цей автомобіль увагу.
Перше знайомство починається картинно: варто наблизитись до нього на кілька метрів, і DS 9 “оживає”, вітаючи водія переливом трьох поворотних елементів фар. Особливо ефектно це виходить у нього ввечорі, коли всі ці вогні справляють враження дорогої речі. Задня оптика — справжній діамант в сенсі оформлення, а на задніх стійках — повторювачі поворотів, які навіюють спогади про класичний Citroen DS.
Можливо, дзеркалами, покриття яких дублює чорний дах і колір кузова, нікого в наш час не здивуєш, а от плавець через увесь капот виглядає ефектно і закінчується рівною по ширині самої смуги емблемою бренду, яка, власне, і стилізована під рубані форми діаманта. Звісно, ефектний вигляд досягається ще й завдяки розмірам (майже 5 метрів завдовжки!) і великим 19-дюймовим дискам. Останні, попри їх красу, я особисто волів би змінити на трохи менші за розміром, — та про це трохи згодом.
Денні ходові вогні встановлені вертикально і добре помітні на великій відстані, а при огляді автомобіля під кутом в 45 градусів вони змінюють форму на бумерангоподібну і повторюють профіль бампера. Словом, над дизайном французькі спеціалісти попрацювали віртуозно, — як, власне, і роблять зазвичай, коли не доводиться економити. Навіть підвищена увага представників української поліції під час вечірньої фотозйомки це твердження лише підкріпила.
І дійсно — виїжджаєш з парковки — ловиш погляди пішоходів, очікуєш на “зелений” на світлофорі — помічаєш зацікавлені погляди водіїв. А через кілька днів сам себе ловиш на думці, що зайвий раз хочеш повільніше підходити до седана, щоб ним помилуватися. При цьому виробнику вдалося не перебрати з дрібницями та не створити розцяцькованої надмірними деталями зовнішності.
Інтер’єр розкішний, за виключенням кількох дрібниць
Ефект пробудження чекає на вас і всередині салону, коли натискання кнопки запуску двигуна змушує стати у похідне положення прихований хронограф B.R.M. Перевіряти по ньому час, скоріш за все, будуть не так часто, але шанс відчути себе особливим він таки надає, причому щоразу під час запуску двигуна. Втім, якщо ви вже в салоні, то з подібними “елітними” дрібничками вже стикалися: наприклад, коли під час спрацьовування датчика відстані з дверей плавно з’явились “утоплені” ручки.
Салон зустрічає дорогою шкірою наппа коричневого кольору. Передні крісла мають багато налаштувань, серед яких є навіть можливість змінити довжину нижньої секції. Але головна їхня фішка — це масаж різних рівнів інтенсивності та частин спини. Що ж до посадки, — тут вона відверто легкова, глибока.
На лаконічно оформлену панель приладів за бажання можна вивести лише показник спідометра. Мультимедійний дисплей на 12 дюймів несе в собі одночасно розважальні функції, на кшталт можливості підключити смартфон до протоколу Android Auto / Apple CarPlay, а також потребує виклику спеціального меню кліматичної системи. Для повернення ж до карти навігації доведеться щонайменше двічі натиснути сенсорну клавішу, — і це не надто зручно. Хоч і це не так бентежитиме вас у порівнянні з якістю камер навколишнього огляду: зорієнтуватись по їхній картинці навіть удень доволі складно. Отакої!
Елементи управління на кшталт склопідйомників, розташованих на центральній консолі, чи вкритих гумоподібним матеріалом барабанів регулювання гучності та керування меню, стилізовані з урахуванням “діамантової” складової в інтер’єрі седана, тож або мають ромбовидні форми, або оздоблені такими: це ще один натяк на статус і дороговизну. І один з небагатьох випадків, коли до елементів інтер’єру хочеться торкатися знову і знову: провести по них кінчиками пальців, відчути фактуру…
І річ не у моєму захопленні автомобілями: подібну реакцію я помітив і у пасажирів, котрим було конче необхідно відзначити якість матеріалів, якось виправдовуючи мацання усього навколо себе. Значить недарма старалися дизайнери та інтер’єрщики! Задній диван з особливим комфортом і гостинністю прийматиме двох пасажирів, надаючи їм доступ до функцій масажу та вентиляції лише з опущеним підлокітником. Там їздці перебувають у персональній зоні комфорту з окремим блоком управління клімат-контролем, який — оце сюрприз — по-хазяйськи регулює температуру і передньої зони…
Втім, велетенським задній диван все одно не назвати: посадка тут досить низька і не надто зручна, адже свої 188 см зросту “сам за собою” я поміщаю без надмірного запасу для колін. Хоча їхати тут справді комфортно, тихо і затишно. До послуг головних пасажирів розкішного седана ще є підстаканники, зручні ніші в підлокітнику, два порти USB-C, сітки в спинках передніх крісел і дуже доречні підголівники.
Розташований за їхніми спинами відсік для багажу налічує солідні 510 літрів корисного об’єму. Та хай би його було і більше — головне інше: діставати дрібні речі з самої глибини не надто зручно, однак за красу і загальний стиль ми цю ваду седанам зазвичай пробачаємо. Натомість навіть у цьому відсіку все вкрито дорогою повстю, петлі кришки приховані та не погрожують притиснути якийсь коштовний саквояж під час закривання. А ще тут є такелажні петлі, які стануть у пригоді при перевезенні усілякого дріб’язку і не дозволять йому “гуляти” величезним багажником.
Словом, рівень оздоблення та обладнання тут на високому рівні — як, власне, і запас місця для ніг задніх пасажирів (принаймні якщо вони винайматимуть не надто довготелесого водія). Головне те, що виробник зробив вірні акценти на комфорт усіх членів екіпажу, надавши рівні шанси почуватися особливим і водію, і пасажирам. Втім без краплі дьогтю не обійшлося: французький виробник таки залишив кілька натяків на спорідненість із доступнішими моделями “материнської” марки Citroen.
Це проявляється в деяких не надто значних елементах декору, пластик для яких ніби позичили одразу в C-Elysee, а одну деталь, розташовану прямо посеред салону (якраз в зоні вказаного вище блоку клімату для задніх їздців), ми точно бачили на цих автомобілях. Згодом заспокоюєш себе, що тактильні відчуття від вказаних елементів не мають значення, адже торкатися їх доведеться хіба лиш тільки поглядом, однак на тлі загальної підкресленої преміальності та дорогого оздоблення інтер’єру вони мають недолугий вигляд.
Втім, водієві краще звертати увагу на дорогу — але тут йому допомогатимуть численні електронні системи на кшталт адаптивного круїз-контролю чи моніторингу сліпих зон і контролю рядності. Більше з тим: темної пори активується система нічного огляду, яка магічним чином вміє відрізняти пішоходів від оленів, сигналізуючи про це водієві відповідною піктограмою. Без жартів, вночі це допомогає контролювати ситуацію і на дорозі, і на неосвітленому пішоходному переході, і на обочині.
Вища швидкість — менше ям
Запопадливі асистенти, зручний салон, чудова шумоізоляція і якісна музикальна підтримка очікувано приємно конвертуються у спокій і впевненість, — але що можна сказати безпосередньо про процес кермування і рівень їздового комфорту? Саме тут час згадати про моє бажання зменшити розмір дисків принаймні на один дюйм, додавши трохи профіля шинам розмірністю 235/45R19.
Завдяки численним тест-драйвам, я маю чітку думку про плавність ходу і характер роботи ходової частини французьких автомобілів, тож підсвідомо очікував чогось подібного і від бізнес-седана DS 9. Тим паче, що побудовано автомобіль на тій самій модульній передньоприводній платформі EMP2, що й більшість легковиків якщо не концерну Stellantis, то щонайменше групи Peugeot-Citroen. Ба більше, статус седана з колісною базою 2895 мм просто зобов’язує розраховувати на відповідний рівень комфорту!
Та буквально через кількасот метрів за кермом “Дееса”, почув різкий гуркіт роботи підвіски. На вигляд це була доволі середньостатистична за українськими мірками ямка, однак реакція машини на неї змусила мене добряче напружитися і сіпнути кермом. Добре, що відбулось це на швидкості квапливого велокур’єра і зреагував я доволі оперативно, однак подальшу дорогу київським Подолом долав уже крадькома.
Згодом зрозумів, що чудес не буває, і за гарний дизайн коліс доведеться платити такими от сіпаннями й вібрацією по всьому кузову (до слова, це спостереження має стосунок до всіх без виключення автомобілів на надто низькопрофільній для наших доріг гумі). Звісно, стилісти французької компанії ладні на все, щоб вразити клієнта ефектною поставою седана на величезних колесах, однак українським клієнтам не завжди щастить їздити “вилизаним” асфальтом, тож я волів би мати зайвий дюйм гуми на боковинах замість пафосу “сорок п’ятих” шин.
Парадоксально, але ситуація трохи згладилася паралельно зі збільшенням швидкості: протягом подальших поїздок — особливо замістям — я почав відзначати, що хід седана став плавнішим, — навіть на асфальті посередньої якості. Ба більше: по столичній бруківці седан впевнено прямує курсом, ледь погойдуючи довжелезним кузовом.
Що ж до поїздок за межами міських обмежень швидкості, то водієві взагалі можна не “паритися” про те, що знаходиться під колесами. Не перебільшую: це особисто моє друге гостре враження від характеру автомобіля. Втім, дивувати мене він не перестав і надалі...
Двигун потужний, але дух не захоплює
Заявлений час розгону від 0 до 100 км/год на DS 9 з 1,6-літровим “турбо” складає непогані 8,7 секунди, а “максималка” майорить ген на позначці 249 км/год. Ясна річ, досягти таких показників можна лише витискаючи усе, на що здатен двигун. Та важливіше те, як поводить себе автомобіль в більшості стандартних ситуацій. Тут варто відзначити, що під кермом у “де-есу” присутні перемикачі передач, важіль КПП точно такий як у дорогих моделей концерну і постійно намагається перемкнутися в режим “Спорт”. Це я перемкнув? Та ні, облиште…
Жарти жартами, але в цьому режимі двигун оживає і разом з універсальним “автоматом” перетворює седан на досить спритний інструмент. Та все ж ці трюки — для прямих ділянок, адже комфортна підвіска попри наявність широких шин не надто зібрано реагує на швидку зміну смуги руху. З усім тим, DS 9 справді вміє швидко розганятися, прудко зриватися зі стоп-лінії на світлофорі та не “здувається” на обгонах низок фур.
Однак мої особисті відчуття чимдалі стверджували, що його було зроблено для респектабельного комфортного пересування. І хоч 215 “конячок” має цілком вистачати для зухвалих маневрів, надзвичайно спритним його не назвеш. Це поки що єдина силова установка, доступна для українців, і якщо ви чекали від неї вибуху емоцій — цього не відбудеться. Хоч і пасти задніх вона теж не змусить.
Натомість гальмує DS 9 неочікувано активно й ефективно, а дозувати зусилля навіть ледве сівши за його кермо так легко, ніби ти їдеш вже не на перше “велике ТО”. Цьому, звісно, допомогають і широкі колеса, які щойно отримали чималу порцію критики трохи вище… Що ж до витрат пального, то невеликий турбодвигун має мінливий апетит.
Якщо бажаєш активного драйву міськими вулицями — готуйся заливати близько 11 л 95-го бензина “на сотню”. А як навчився отримувати насолоду від комфорту і спіймаєш за бороду дзен статечного пересування у розкішному седані, цей показник можна легко зменшити до позначки 8,5 л/100 км. Тож середня витрата на рівні 7,0-7,5 л/100 км — цілком реальне досягнення, якщо ви готові над собою попрацювати.
У підсумку: всі будуть вражені
Початкова вартість наявних в Україні седанів DS 9 складає 1 752 700 грн. Однак на автомобілі 2022-го модельного року діє знижка в 150 000 грн, тобто вхідний квиток коштуватиме 1 602 700 грн, включно з усіма згаданими вище опціями. Як порівняти зі згаданими суперниками, пропозиція справді дуже апетитна — звісно, якщо ви досить сміливі, щоб зазирнути за високий паркан з японських чи навіть німецьких седанів.
Флагман усього французького автопрому видався не просто черговим автомобілем — це надзвичайно емоційний і водночас вишуканий бізнес-седан, який однаково добре пасуватиме і поціновувачам класики, і респектабельним, впевненим у собі людям, які навіть високу швидкість вважають не самоціллю, а лише одним з елементів шикарної подорожі. Але тим, хто воліє загубитися в юрбі, не привертаючи до себе уваги, краще не турбуватися: DS 9 безумовно є одним із тих автомобілів, для яких язикаті французи придумали смішне слово “пердюмонокль”. Це коли люди навколо витріщаються так, що аж окуляри падають їм з носа.
| DS 9 2023 |  |
| Двигатель | |
| Тип бензиновий, з наддувом | |
| Рабочий объем, см3 1598 | |
| Макс. мощность 215 к.с. при 5500 об/хв | |
| Макс. крутящий момент 300 Нм при 2000 об/хв | |
| Трансмиссия | |
| Привод передній | |
| КПП 8-ступенева, автоматична | |
| Ходовая часть | |
| Подвеска передняя/задняя незалежна, Макферсон / напівзалежна, багатоважільна | |
| Тормоза передние/задние дискові, вентильовані / дискові | |
| Размерность шин 235/45R19 | |
| Габариты | |
| Длина/ширина/высота, мм 4934 / 1855 / 1460 | |
| Колесная база, мм 2895 | |
| Дорожный просвет, мм 136 | |
| Количество мест 5 | |
| Объём багажника, л 510 | |
| Емкость топливного бака, л 60 | |
| Снаряженная масса, кг 1540 | |
| Динамика | |
| Максимальная скорость, км/ч 249 | |
| Разгон 0-100 км/ч 8,7 с | |
| Расход топлива в смешанном цикле 7,4 л/100 км |
Комментарии (1)
Якщо розглядати кожен автомобіль окремо, всі авто мають свої плюси та мінуси. Цікаво було б порівняти DS9 з іншими представниками даного класу.